
СІЛЬСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ В МЕТЕОРОЛОГІЧНІЙ МАГІЇ
УКРАЇНЦІВ ПОЛІССЯ
Олександр Васянович
кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи, Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, м. Київ, Україна.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
E-mail: guru_v@ukr.net
Ключові слова:
вода, кладовище, народна метеорологія, нечисті покійники, метеорологічна магія, посуха, Українське Полісся.
Анотація
У статті розглянуто сільське кладовище як сакральне місце у віруваннях українців Полісся. Звернуто увагу на причини посухи, зокрема, при похованні на кладовищі самогубців (вішальників, потопельників). З’ясовано локації можливих поховань самогубців для унеможливлення погодних негараздів: перехрестя, ліс, місце вчинення самогубства тощо. Спираючись на польові матеріали, зібрані на початку ХХІ ст., розглянуто метеорологічні магічні дії, здійснювані на могилах самогубців: руйнування могил, виривання хрестів, поливання могил водою тощо. Більшість таких магічних дій, хоч і набули християнізованого забарвлення, містять язичницькі вірування українських поліщуків.
Посилання
Беньковский, И. (1898). Осина в верованиях и в понятии народа на Волыни. Киевская старина, 7, 7–8.
Білий В. (1926). До звичаю кидати гілки на могили «Заложних мерців». Етнографічний вісник, 3, 82–94.
Біляковський, П. (2013). Причини посухи у традиційній обрядовості українців Карпат. Народознавчі зошити, 4, 629–636.
Боряк, О. (1996). Виготовлення тканих ритуальних символів на Поліссі. У П. Ю. Гриценко (Ред.), Полісся: мова, культура, історія (с. 288–295).
Боряк, О. О. (2016). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Любешівського району Волинської області [Звіт про НДР]. Автоматизований інформаційний фонд науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і захищених дисертацій Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації (далі – АІФ УкрІНТЕІ).
Боряк, О. О. (2018). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Ріпкинського району Чернігівської області [Звіт про НДР]. АІФ УкрІНТЕІ.
Боряк, О. О. (2020). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Семенівського району Чернігівської області [Звіт про НДР]. АІФ УкрІНТЕІ.
Боряк, О. (2021). «Як янгол вестиме до Бога…»: поховальна обрядовість українсько-білоруського пограниччя. ДІА
Васянович, О. (2002–2011). Експедиційні матеріали, зібрані у населених пунктах Бердичівського, Брусилівського, Ємільчинського, Житомирського, Коростенського, Коростишівського, Малинського, Народицького, Новоград-Волинського, Овруцького, Олевського, Попільнянського, Радомишльського, Червоноармійського (нині – Пулинський), Черняхівського районів Житомирської області. Ф. 14–5 (Од. зб. 885, 192 арк.), Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі – АНФРФ ІМФЕ), Київ, Україна.
Васянович, О. (2003). Магічні засоби попередження несприятливих явищ погоди на Коростенщині. Наукові записки, 7–8, 110–114.
Васянович, О. (2003–2008). Експедиційні матеріали, зібрані у населених пунктах Білоцерківського, Бориспільського, Бородянського, Броварського, Васильківського, Вишгородського, Іванківського, Кагарлицького, Києво-Святошинського, Макарівського, Поліського, Рокитнянського районів Київської області. Ф. 14–5 (Од. зб. 886, 117 арк.), АНФРФ ІМФЕ, Київ, Україна.
Васянович, О. (2003–2010). Експедиційні матеріали, зібрані у населених пунктах Бобровицького, Городнянського, Ічнянського, Козелецького, Коропського, Менського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Носівського, Ріпкинського, Семенівського, Щорського (нині – Сновський) районів Чернігівській області. Ф. 14–5 (Од. зб. 887, 156 арк.), АНФРФ ІМФЕ, Київ, Україна.
Васянович, О. (2004, 2011). Експедиційні матеріали, зібрані у населених пунктах Березнівського, Володимирецького, Гощанського, Дубенського, Дубровицького, Корецького, Костопільського, Рокитнівського, Сарненського районів Рівненської області. Ф. 14–5 (Од. зб. 889, 129 арк.), АНФРФ ІМФЕ, Київ, Україна.
Васянович, О. (2006). «Нечисті» покійники в метеорологічних уявленнях жителів Центральноукраїнського Полісся. Народознавчі зошити, 3–4, 398–402.
Васянович, О. (2006). Метеорологічні знання та вірування українців-поліщуків, пов’язані з днем Благовіщення. У А. Українець (Ред.). Західне Полісся: історія та культура (с. 211–216). Видавець Зень О. М.
Васянович, О. (2006). Сучасні весільні звичаї та обряди у Меленях на Житомирщині. Берегиня, 4, 33–48.
Васянович, О. (2007). Експедиційні матеріали, зібрані у населених пунктах Ковельського, Любомльського та Шацького районів Волинської області. Ф. 14–5 (Од. зб. 890, 33 арк.), АНФРФ ІМФЕ, Київ, Україна.
Васянович, О. О. (2017). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Маневицького району Волинської області [Звіт про НДР]. АІФ УкрІНТЕІ.
Васянович, О. О. (2019). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Чернігівського району Чернігівської області [Звіт про НДР]. АІФ УкрІНТЕІ.
Васянович, О. (2023). Хатні локативи в метеорологічній магії відвернення грози на Українському Поліссі. Простір в історичних дослідженнях, 4,87–96.
Гриценко, П. Ю. (Упоряд.) (1996). Говірки Чорнобильської зони. Тексти. Довіра.
Дмитрук, Н. (1926). З нового побуту. Етнографічний вісник, 2, 31–37.
Дмитрук, Н. (1927). Голод на Україні року 1921. Етнографічний вісник, 4, 79–87.
Зеленин, Д. К. (1916). Очерки русской мифологии: Вып. 1. Умершие неестественной смертью и русалки. Типография А.В. Орлова.
Карабович, К. (1997). Народні вірування. У В. Борисенко (Ред.). Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження (с. 316–321). Родовід.
Килимник, С. (1994). Український рік у народних звичаях в історичному освiтленнi. Кн. 1. Т. 1. Обереги.
Кирчів, Р. Ф. (1983). Народні вірування і знання. У Ю. Г. Гошко (Ред.). Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження (с. 207–221). Наукова думка.
Колотило, Т. (2006). Про засуху в етнобаченні подолян. Берегиня, 5, 31–48.
Конопка, В. (2014). Волинський «Народний календар» (за матеріалами із сс. Вільгір та Колесники Гощанського району Рівненської області). Народознавчі зошити, 2, 392–402.
Крикун, Ю. С. (2014). Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Березнівського району Рівненської області [Звіт про НДР]. АІФ УкрІНТЕІ.
Курочкін, О. (2010). Церковні дзвони – «глас Божий» (Церковні дзвони у звичаях і фольклорі українців). Берегиня, 4, 5–10.
Левицкий, О. И. (1892). Старинные воззрения на самоубийство и отголоски их в народных обычаях Южной Руси.
Левкович, Н. (2012). Народна метеорологія бойків: магічні обрядодії впливу на атмосферні явища. Народознавчі зошити, 1, 52–58.
Пахолок, І. (2009). Метеорологічна тема в системі Зелених свят поліщуків. Народознавчі зошити, 5–6, 709–713.
Петров, Н. (1871). О народных праздниках в Юго-Западной России. Труды Киевской Духовной Академии, октябрь, 1–39.
Плотникова, А. А. (2004) Перекресток. У Толстой Н. И. (Ред.). Славянские древности: Этнолингвистический словарь: Т. 3. К–П. (с. 684–688). Международные отношения.
Свирида, Р. (2006). Дай, Боже, нам дощ! У Веремійчик О. (Ред.) Українська родина: Родинний і громадський побут (с. 286–289). Видавництво імені Олени Теліги.
Толстая, С. М. (1986). Лягушка, уж и другие животные в обрядах вызывания и остановки дождя.
У Н. Толстой (Ред.). Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне (с. 22–27). Наука.
Толстая, С. М. (1986). Пахание реки, дороги.
У Н. Толстой (Ред.). Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне (с. 18–22). Наука.
Толстой, Н. И. (1995). Граница. У Толстой Н. И. (Ред.). Славянские древности: Этнолингвистический словарь: Т. 1. А–Г. (с. 537–540). Международные отношения.
Толстой H. И., & Усачева В. В. (1995). Верба.
У Толстой Н. И. (Ред.). Славянские древности: Этнолингвистический словарь: Т. 1. А–Г. (с. 333–336). Международные отношения.
Толстой, Н. И. (2003). Очерки славянского язычества. Индрик.
Толстые Н. И., & С. М. (1978). Заметки по славянскому язычеству. 2. Вызывание дождя в Полесье.
У И. Шептунов (Ред.). Славянский и балканский фольклор. Генезис, архаика, традиции (с. 95–130). Наука.
Толстые, Н. И., & С. М. (1981). Заметки по славянскому язычеству. 1. Вызывание дождя у колодца.
У А. А. Горелов. Русский фольклор (Т. 21),(с. 87–98). Наука.
Фрэзер, Дж. Дж. (1980). Золотая ветвь: Исследование магии и религии. Политиздат.
Чибирак, С. (2006). Магічні дії, спрямовані на захист від грози і викликання дощу, в традиційній культурі Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся, 20, 207–210.
Опубліковано:
20.12.2024 р.