Олексій Трачук

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3490-8626

E-mail: oleksakolo@gmail.com

Ключові слова:

війна, гнізда поселень, картографія, плем’я, рід, родоплемінний лад, трипільська культура.

Анотація

У статті проаналізовано структуру та зміну розташування поселень племен трипільської культури Черкащини за допомогою карт, дешифрованих К. Шишкіним на основі аерофотозйомки, та методу родо-племінної географії, що дозволило локалізувати гнізда трипільських поселень на сучасній карті України ДНВП «Картографія» (2004) масштабу 1:250000. На базі результатів багаторічних досліджень, прове-дених українськими археологами на пам’ятках Черкащини, автором визначено розташування 95 гнізд по-селень племен трипільської культури та напрямки їх вимушеної міграції в результаті наступу кочівників середньостогівської і ямної культур. Отримані дані картографовано, зведено в таблиці та розміщено на узагальненій схематичній карті басейну Середнього Дніпра.

Посилання

Березанська, С. С., & Отрощенко, В. В. (1997). Бронзовий вік. Давня історія України (Т. 1), (с. 384–529). Наукова думка.
Бузян, Г. М. (2004). Косенівка. Енциклопедія трипільської цивілізації в двох томах (Т. ІІ), (с. 252–253).
Відейко, М. Ю. (2015). Дослідження Міжнаро-дної експедиції 2012–2014 років у Небелівці: ре-зультати та перспективи. У На східній межі Старої Європи. Матеріали міжнародної наукової конфере-нції, 12–14 травня 2015 року (с. 7–10).
Відейко, М .Ю. (2004). Нова хронологія Куку-тені–Трипілля. У Трипільська цивілізація у спадщи-ні України. Матеріали наук. – практ. конфер (с. 110–113). Просвіта.
Відейко, М. Ю. (2005). Трипільська археологі-чна культура в Україні. Академперіодика.
Відейко, М. Ю. (2020). Дослідження пізньот-рипільського поселення Вільховець. Археологія і давня історія України, 1 (34), 68–79.
Гимбутас, М. (2006). Цивилизация Великой Бо-гини: мир Древней Европы. РОССПЭН.
Гуменна, Д. (1978). Минуле пливе в прийдешнє. Розповідь про Трипілля. Українська Вільна Акаде-мія Наук у США.
Дергачев, В. А. (2007). О скипетрах, о лоша-дях, о войне: этюды в защиту миграционной кон-цепции М. Гимбутас. Нестор – История.
Жураковський, Б. (2003). Вузли трипільських поселень на річці Мурафа. У Трипільські поселен-ня–гіганти (с. 47–52).
Збенович, В. (1989). Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. Наукова думка.
Каряка, О. (2023). Костянтин Шишкін у радян-ській археології. Простір в історичних досліджен-нях, 4, 12–21.
Круц, В. А. (2008). Поселения–гиганти Три-польской культуры. У Трипольская культура в Ук-раине. Поселение – гигант Тальянки (с. 33–41).
Круц, В. О. (1993). Етапи і напрямки розселен-ня племен трипільської культури. У В. А. Косаків-ський (Ред.), Подільська старовина: 3б. наук, праць (с. 35–44).
Круц, В. О. (1997). Світ землеробів. Давня іс-торія України в трьох томах (Т.1), (с. 234–273).
Массон, В. (2000). Ранние комплексные обще-ства Восточной Европы. У Древние общества юга Восточной Европы в эпоху палеометалла. Европей-ский дом.
Мовша, Т. Г. (1985). Поздний этап трипольской культуры. Археология Украинской ССР (Т. 1), (с. 223–262). Наукова думка.
Морган, Л. (1934). Древнее общество или ис-ледование линий человеческого прогресса от дико-сти через варварство к цивилизации. Изд. инст. на-родов Севера.
Овчинников, Е. В. (2012). Розписна кераміка канівської групи Кукутень–Трипілля. Археологія, 1, 13–26.
Овчинников, Е. В. (2014). Трипільська культура Ка-нівського Подніпров’я. Видавець О. Філюк.
Овчинников, Е. В., & Пічкур, Є. В. (2004). Ре-єстр пам’яток трипільської культури Черкаської області. Енциклопедія трипільської цивілізації в двох томах (Т. І), (с. 664–688).
Петров, В. П. (1972). Етногенез слав’ян. Дже-рела, етапи розвитку і проблематика. Наукова ду-мка.
Петров, В. П. (1992). Походження українського народу. МП Фенікс.
Рижов, С., Трачук, О., Магомедов, Б., & Шумо-ва, В. (2004). Археологічні розкопки двошарового поселення Ріпниця 1 біля м. Ржищева. У В. П. Коцур (Ред.), Ржищівський археодром – 2: Дослідження, конференції та експериментальні студії 2002–2004 років (с. 54–92).
Тереножкін, О. (1975). Класи і класові відно-сини у Скіфії. Археологія, 15, 3–13.
Тодорова, Х. (1986). Каменно–медната епоха в България. Наука и изкуство.
Тодорова, X., & Вайсов, И. (1986). Найранните укрепителни системи в България. Военно историче-ски сборник (с. 72–86).
Трачук, О. (2021a). Відносини кочівників степу і хліборобів Східної Європи та міграційна концеп-ція М. Гімбутас. Українознавство, 2, 50–65.
Трачук, О. (2021b). Хто спалював трипільські поселення скотарі Степу чи землероби Лісостепу. Українознавство, 3, 48–71.
Трачук, О. (2022a). Племінні гнізда поселень скіфів–землеробів Лівобережної України. Україно-знавство, 2, 32–61.
Трачук, О. (2022b). Картографування поселень слов’янських племен зарубинецької культури ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Українознавство, 4, 65–102.
Трачук, О. (2023a). Племена венедів пізньоза-рубинецької і київської культур басейну Дніпра та Дону в І–V ст. н. е. Українознавство, 2, 63–92.
Трачук, О. (2023b). Анти і склавіни черняхів-ської культури – предки слов’янських народів Єв-ропи. Українознавство, 3, 85–124.
Трачук, О. (2024a). Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутень–Трипілля. Українознавство, 1, 89–114.
Трачук, О. (2024b). Племена праслов’ян сос-ницької та лебедівської культур доби бронзи. Укра-їнознавство, 2, 180–206.
Третьяков, П. (1948). Восточнославянские племена. Изд. АН СССР.
Цвек, О. В. (1985). Особливості формування східного регіону трипільсько–кукутенської спіль-ності. Археологія, 51, 31–45.
Черных, Е. Н., & Орловская, Л. Б. (2004). Ра-диоуглеродная хронология энеолитических куль-тур Юго–Восточной Европы: результаты и про-блемы исследований. Российская археология, 4, 14–34.
Черныш, Е. К. (1977). Формирование локаль-ных вариантов трипольской культуры. Новейшие достижения советских археологов: тез. докл (с. 18–21).
Черныш, Е. К. (1982). Энеолит Правобережной Украины и Молдавии. Энеолит СССР (с. 165–252).
Шишкин, К. В. (1973). З практики дешифру-вання аерофотознімків у археологічних цілях. Ар-хеологія, 10, 32–41.
Шишкін, К. В. (1985). Планування трипільсь-ких поселень за даними аерофотозйомки. Археоло-гія, 52, 72–77.
Шмаглий, Н. М. (1991). Крупные трипольские поселения и проблема ранних форм урбанизации. Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н. э. – V в. н. э.). Материалы международной конференции. Ки-шинев 10–14 декабря 1990 г. (c. 48–52).
Шмаглій, М. М., & Дудкін, В. П. (1973). Про комплексне вивчення трипільських поселень. Архе-ологія, 10, 23–31.
Щербаківський, В. М. (1995). Українське мис-тецтво: Вибрані неопубліковані праці. Либідь.
Anthony, D. (1986). The «Kurgan Culture», Indo–European Origins and the Domestication of the Horse: а Reconsideration. Current Anthropology, 27 (4), 291–313.
Ryzhov, S. N. (2012). Relative chronology of the giant–settlement period BII–CI. In Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A. (Eds.), The Tripolie Culture Giant-Settlements in Ukraine (рр. 79–115). OxbowBooks.