Жанна Матвіїшина

доктор географічних наук, професор, завідувач сектору палеогеографії,
Інститут географії НАН України, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1412-7232

Анатолій Кушнір

кандитдат географічних наук, старший науковий співробітник, Інститут
географії НАН України, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-1467

E-mail: kushnir.paleogeo@gmail.com

Надія Гаврилюк 

доктор історичних наук, заступник директора з наукової роботи, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2369-5701

E-mail: gavrylyuk_na@ukr.net

Матера Марчин

доктор археології, керівник українсько-польського проекту, Факультет археології, Варшавський університет, м. Варшава, Польща.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4913-0749

E-mail: marcinmatera@uw.edu.pl

Ключові слова:

античний період, геоархеологічні дослідження, геоморфологія, макроморфологічний та мікроморфологічний аналізи.

Анотація

Йдеться про продовження цільових геоархеологічних досліджень на Консулівському городищі (с. Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.). Їх розпочато в сезон 2021 р. Українсько-польською археологічною експедицією. Було започатковано комплексне ландшафтознавче вивчення довкілля укріпленого городища І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. На Консулівському городищі відкриті залишки кам’яних фортифікаційних споруд. У 2021 р. в розкопі VI виявлено залишки зовнішньої башти, двопанцирної стіни, зовнішній земляний рів та в’їзд на городище з північної сторони. У розкопі та за його межами створено п’ять палеопедологічних розрізів, із яких відібрано 158 зразків для подальших лабораторних аналізів. Перші результати були оприлюднені авторами раніше.

Мета цієї статті – представити нові результати вивчення зразків ґрунту з Консулівського городища (I ст. до н. е.–II ст. н. е), що здійснено за допомогою макроморфологічного й мікроморфологічного аналізів, та показати їх значення для археологічної характеристики цього городища.

Доведено, що ґрунт насипу під фортифікацією сформувався під впливом змін клімату з І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Шар вапняків на зовнішній поверхні валу виник після руйнування фортифікаційних споруд у ІІ ст. н. е., і перекривався матеріалом еолового походження. Тобто насипний матеріал валу перетворився у ґрунт, який відповідав кліматичним умовам сучасної степової зони. Сучасний ґрунт в інтервалі 0,0–0,8 м відповідає ознакам малогумусних південних чорноземів, сформованих на легко-суглинистому субстраті.

Нижче зберігся генетично інший, античний, ґрунт. Він характеризується меншим вмістом гумусу, сформувався за коротший час і більш рівномірно гумусований. Ґрунт має гарно виражений Pk (вже у bg лесі). Особливістю є наявність зцементованого карбонатами щільного буро-палевого горизонту в основі. Можливо, цей ґрунт спочатку формувався як лісовий, а потім через нові умови перетворився на сухо-степовий. Античний ґрунт близький до сучасних каштанових ґрунтів і відрізняється від фонового коротшим профілем. Він відповідає за ознаками більш сухішим умовам ґрунтоутворення.

Посилання

Баранов, Д. А. (2001). Родинный обряд: время, пространство, движение. Родины, дети, повитухи в традициях народной культуры, 9–30.

Боряк О. О. (2023). Символіка простору в поховальній обрядовості Українського Полісся. Простір в історичних дослідженнях, 4, 77–86.

Боряк, О. О. (2004). Експедиції ДНЦЗКСТК. Родинна обрядовість: родильна та похвально-поминальна обрядовість. Ф. Боряк, Житомир-2004. Музей-архів народної культури українського Полісся ДНЦЗКСТК, Київ, Україна.

Боряк, О. О. (2006). Експедиції ДНЦЗКСТК. Родинна обрядовість: родильна та похвально-поминальна обрядовість. Ф. Боряк, Рокитне-2006. Музей-архів народної культури українського Полісся ДНЦЗКСТК, Київ, Україна.

Боряк, О. О. (2008). Підготовчі матеріали до теми «Баба-повитуха в етнокультурній традиції українців». Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Чернівецька, Тернопільська, Закарпатська обл. Комп’ютерний набір. Ф. 14-5 (од. зб. 564. 49 арк.), АНФРФ, Київ, Україна.

Боряк, О. О. та ін. (2000–2006). Польові етнографічні матеріали до теми: «Інститут жінки-родопомічниці в етнокультурній традиції українців: соціальні практики, ритуал, міфологія».Матеріали, зібрані О. Боряк, Л. Артюх, М. Маєрчик, Т. Зубрицькою. Донецька, Харківська, Черкаська, Чернігівська обл., Канада (провінція Альберта). Комп’ютерний набір. Рукопис. Ф. 14-5 (од. зб. 563. 294 арк.), АНФРФ, Київ, Україна.

Боряк, О., Васянович, О., & Щербак О. (2016). Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 3. Родильна обрядовість. НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/spadshchyna/2016/obryad.pdf.

Верговский, С. В. (2012). Эволюция окна в традиционных постройках Полесья. В Узаемасувязь артэфактаў і прырподных аб’ектаў у музеях пад адкрытым небам. Матэрияли міжнароднай наукова-практычнай канфэрэнцыі. 20–21 верасня 2011, г. Мінск (с. 55–68). Мыныстэрства культуры рэспублікі Беларусь; Беларускі дзяржаўны музей народнай архітэктуры і побыту.

Верхратський, С.(1928). Народне акушерство на Україні. У Г. Ф. Писемського (Ред.), Труди І Всеукраїнського з’їзду акушерів і гінекологів, 23–28 травня 1927 р., Київ (с. 881–945).

Верхратський, С. (1964). Український медичний фольклор. Побутова медицина українського села доколгоспних часів. [Машинопис]. Ф. 14-3 (од. зб. 452. 187 арк.), АНФРФ, Київ, Україна.

Етнографічні матеріали – повір’я, обряди та звичаї, зв’язані з народженням та вихованням дітей. Народна демонологія. Пісні (без мелодій) родинно-побутові. (1926–1929). [Записано у Київській, Волинській, Сумській та областях. 1926–1929 рр. Рукопис, машинопис]. Ф. 1-дод. (од. зб. 349, 59 арк.), АНФРФ, Київ, Україна.

Иванов, П. (1897). Этнографические материалы, собранные в Купянском уезде Харьковской губернии. Этнографическое обозрение, 1, 22–80.

Кондратович, О. (2004). Народини, або Дарована Богом свіча: родильні звичаї Західного Полісся. Волинська обласна друкарня.

Милорадович, В. П. (1897). Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888–1895 г. Сборник Харьковского историко-филологического общества, 16, 1–223.

Несен, І. (2003). Житловий простір у весільному ритуалі Центрального Полісся. Матеріали до української етнології, 3 (6), 76–80.

Толстая, С. М. (2010). Семантические категории языка культуры: Очерки по славянской этнолингвистике. Книжный дом «ЛИБРОКОМ».

Топорков, А. (2002). Окно. У Славянская мифология. Энциклопедический словарь (с. 339–341).

Чистов, К. В. (1987). Семейные обряды и обрядовый фольклор. У Этнография восточных славян: Очерки традиционной культуры (с. 396–416).

Шевченко, Л. П. (1925–1930). Етнографічні матеріали про парубоцькі громади, вечірки,,весілля, родини, похорони, ігри тощо, зібрані у селах Волинської, Чернігівської і Гомельської областей. [Рукопис]. Ф. 1-дод. (од. зб. 270. 81 арк.), АНФРФ, Київ, Україна.

Шекерик Доників, П. (1918). Родини і хрестини на Гуцульщині. Матеріали до українсько-руської етнольогії, XVIII, 86–122.

Шухевич, В. (1902). Гуцульщина. Ч. ІІІ. Матеріали до українсько-руської етнольогії, V, 255.

Buildings & Landscapes: Journal of the Vernacular Architecture Forum (2007–2020). 14–27, 2.

Girouard, M. (1978). Life in the English Country House: a Social and Architectural History.

Birdwell-Pheasant,D., & Lawrence-Zúñiga, D. (Eds.) (1999). House Life: Space, Place and Family in Europe.

Perspectives in Vernacular Architecturе (1982–2006). 1–13, 2.

Rizun, N. (2021). Scandinavian Thing-assemblies and Cultic Sites as Ritual Space: Research Status. Етнічна історія народів Європи, 64, 7–14. http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2021/64/articles/1.pdf.