Жанна Матвіїшина

доктор географічних наук, професор, завідувач сектору палеогеографії,
Інститут географії НАН України, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1412-7232

Анатолій Кушнір

кандитдат географічних наук, старший науковий співробітник, Інститут
географії НАН України, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-1467

E-mail: kushnir.paleogeo@gmail.com

Надія Гаврилюк 

доктор історичних наук, заступник директора з наукової роботи, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, м. Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2369-5701

E-mail: gavrylyuk_na@ukr.net

Матера Марчин

доктор археології, керівник українсько-польського проекту, Факультет археології, Варшавський університет, м. Варшава, Польща.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4913-0749

E-mail: marcinmatera@uw.edu.pl

Ключові слова:

античний період, геоархеологічні дослідження, геоморфологія, макроморфологічний та мікроморфологічний аналізи.

Анотація

Йдеться про продовження цільових геоархеологічних досліджень на Консулівському городищі (с. Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.). Їх розпочато в сезон 2021 р. Українсько-польською археологічною експедицією. Було започатковано комплексне ландшафтознавче вивчення довкілля укріпленого городища І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. На Консулівському городищі відкриті залишки кам’яних фортифікаційних споруд. У 2021 р. в розкопі VI виявлено залишки зовнішньої башти, двопанцирної стіни, зовнішній земляний рів та в’їзд на городище з північної сторони. У розкопі та за його межами створено п’ять палеопедологічних розрізів, із яких відібрано 158 зразків для подальших лабораторних аналізів. Перші результати були оприлюднені авторами раніше.

Мета цієї статті – представити нові результати вивчення зразків ґрунту з Консулівського городища (I ст. до н. е.–II ст. н. е), що здійснено за допомогою макроморфологічного й мікроморфологічного аналізів, та показати їх значення для археологічної характеристики цього городища.

Доведено, що ґрунт насипу під фортифікацією сформувався під впливом змін клімату з І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Шар вапняків на зовнішній поверхні валу виник після руйнування фортифікаційних споруд у ІІ ст. н. е., і перекривався матеріалом еолового походження. Тобто насипний матеріал валу перетворився у ґрунт, який відповідав кліматичним умовам сучасної степової зони. Сучасний ґрунт в інтервалі 0,0–0,8 м відповідає ознакам малогумусних південних чорноземів, сформованих на легко-суглинистому субстраті.

Нижче зберігся генетично інший, античний, ґрунт. Він характеризується меншим вмістом гумусу, сформувався за коротший час і більш рівномірно гумусований. Ґрунт має гарно виражений Pk (вже у bg лесі). Особливістю є наявність зцементованого карбонатами щільного буро-палевого горизонту в основі. Можливо, цей ґрунт спочатку формувався як лісовий, а потім через нові умови перетворився на сухо-степовий. Античний ґрунт близький до сучасних каштанових ґрунтів і відрізняється від фонового коротшим профілем. Він відповідає за ознаками більш сухішим умовам ґрунтоутворення.

Посилання

Абрамова, М. П. (1962). Взаимоотношения сарматов с населением позднескифскитх городищ Нижнего Днепра. У Смирнов К. Ф. (Ред.),Памятники скифо-сарматской культуры (с.274-283). Москва.

Веклич, М. Ф., Матвиишина, Ж. Н., Медведев, В. В., Сиренко, Н. А., & Федоров, К. Н. (1979). Методика палеопедологических исследований. Наукова думка.

Вязьмітіна, М. І. (1962). Золота Балка.

Вязьмитина М. И.(1972). Золотобалковский могильник.

Гаврилюк, Н. А. (2013) Экономика Степной Скифии VII–III вв. до н. э. Издатель Олег Филюк.

Гаврилюк, Н. О. (2023). Моніторинг пам’яток археології у зоні руйнації у 2023 році Каховським водосховищем (на прикладі поселенських пам’яток скіфо-античного часу). У Матеріали ХІ науково-практичної конференції: «Історія Запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці» (c. 26-30). НЗ «Хортиця».

Гаврилюк, Н. О. (2024). Створення Каховського водосховища і археологія. У ІІІ Всеукраїнські наукові читання з міжнародною участю «Свою Україну любіть». Збірник матеріалів (c. 17-20). Науково-дослідний інститут українознавства.

Гаврилюк, Н. О. (2024). Перша українська археологічна новобудовна експедиція. Українознавство, 1, 115-130.

Гаврилюк, Н. О., Матвіїшина Ж. М., & Матера М. (2022). Геоархеологічні дослідження Консулівського городища І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Простір в історичних дослідженнях. 3, 5-12.

Гаврилюк, Н. О., Матвіїшина, Ж. М., & Матера, М. (2023). Палеопедологічні дослідження на Консулівському городище. Археологічні дослідження 2021 року, 163-164.

Гаврилюк, Н. О., & Оленковський, М. П. (1992). Пам’ятки Скіфії. Археологічна карта Нижньодніпровського регіону (Вип. 5).

Дашевская, О. Д. (1989). Поздние скифы (III в. до н. э- III в. н. э.). У Мелюкова А. И. (Ред.), Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время (с. 125-145). Москва.

Кармазиненко, С. П. (2010). Мікроморфологічний дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Наукова думка.

Матвиишина, Ж. Н. (1982). Микроморфология плейстоценових грунтов Украини. Киев.

Пархоменко, О. Г. (2015). Методичні основи дослідження голоценових грунтів як індикатор зміни природних умов минулого: геоархеологічний аспект. Фізична географія та геоморфологія, 2 (78), 16-23.

Симоненко, О. В. (2021). Пізньоскіфський некрополь Червоний Маяк: 10 років досліджень. Journal of Ancient History and Archaeology 8 (1),69–86. http://dx.doi.org/10.14795/jvi81

Gavrylyuk, N., Sirenko, О., Matviishina, Zh, & Matera, M. (2023). Paleoecological characterization of the Konsulivske settlement and its surroundings. Археологія, 4, 21-39. https://doi.org/1015407 arhaeologia 2023.04./021

Gavrylyuk, N., Matera, M., Matviishina, Zh., & Tymchenko, M. (2024). Late Hellenistic Low Dnieper Konsulivка Hillfort (archaeological and paleogeographical studies). Archaeological Work in the Greek Settlements of the Black Sea and their Environs during the Last Decade.Alexandroupolis, 28–30 (May 2024), 18-19.