top of page

ПРОСТІР ВИЯВЛЕННЯ ЗБРУЦЬКОГО ІДОЛА ЯК АРГУМЕНТ ПРОТИ ЙОГО ПІЗНЬОГО ПОХОДЖЕННЯ

Юрій Писаренко

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київ, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3247-1176

E-mail: zirin@ukr.net

Ключові слова: австрійсько–російський кордон, Збігла, Збруцький ідол, Збруч, Тимон Заборовський, Соколиха

Анотація

Стаття продовжує цикл робіт автора, присвячених критиці висновку О. Комара і Н. Хамайко щодо виготовлення Збруцького ідола в першій чверті ХІХ ст. за наказом польського поета-романтика, поміщика с. Личківців Тимона Заборовського. Розглянуто лише один з аспектів – простір виявлення Збруцької пам’ятки, який сам по собі доводить неможливість її скинення в Збруч, а отже, й виготовлення в новий час. Те, що гіпотетичне затоплення ідола поетом мало відбуватися на державному кордоні, на території сусідських володінь, при невиправданих складнощах транспортування, а також – прилюдності усіх процедур, суперечить реальності. Автор обстоює думку, що давній ідол, який має ознаки незавершеності, так і не встиг послужити за призначенням, і був захований жерцями у Збручі напередодні хрещення, наприкінці Х ст.

Посилання

Бандрівський, М.С. (1992). Сварожі лики. Логос.

Бандрівський, М. (2016). Збруцький ідол – пам’ятка садово-паркової скульптури поч. ХІХ ст.: до мотивів фальсифікації та її авторства. Історія релігій в Україні: науковий збірник світлій пам’яті професора Ярослава Дашкевича (1926–2010), Частина 2: Філософія, соціологія, 623–628.

Бенковский, К. (1886). Близшое известие о времени и местности открытия каменного истукана Святовита в реце Збруче 1848 года, написанное Казимиром Бенковским, открывшим тот же истукан. Литературный сборник, издаваемый Галицко-Русскою Матицею, І, 31–34.

Бесков, А. А. (2022). Мифология, вооруженная лопатой, или Возможна ли археология сверхъестественного? Stratum plus. Археологія и культурная антропология, 5, 345–358.

Гуревич, Ф. Д. (1941). Збручский идол. Материалы и исследования по археологии CCCР, 6, 279–287.

Иордан. (2000). О происхождении и деяниях
гетов (Getіca). (Скржинская Е. Ч. Вступ. статья, пер., коммент.). Алетейя.

Комар, А., & Хамайко Н. (2011). Збручский идол: памятник эпохи романтизма? Ruthenica, Х, 166–217.

Писаренко, Ю.  Г. (2005). Збруцький ідол. Енциклопедія історії України (Т. 3). Наукова думка.

Писаренко, Ю. Г. (2011). А был ли Идол? (о статье А. Комара и Н. Хамайко). Ruthenica, ХI, 108–129.

Писаренко, Ю. (2018). 1030-річчя Хрещення Русі та 170-річчя відкриття Збруцького ідола. Opus Mixtum, 6, 153–174.

Повесть временных лет. (1950). (Ч. 1). Издательство АН СССР.

Ричка, В. (2013). «… И просвѣти ю крещеньем святым» (Християнізація Київської Русі). Інститут історії України.

Сімонов, Д. (2022, 16 листопада). Язичницький артефакт чи фальшивка? (Інтерв’ю з Н. Хамайко). Локальна історія. https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/iazichnitskii-artefakt-chi-falshivka/.

Снітовський, О. (2018, 25 листопада). Знайдений 170 років тому на Тернопільщині Збруцький ідол й досі зберігає свої таємниці (фото). Терен. Тернопільські новини. https://teren.in.ua/news/znajdenyj-170-rokiv-tomu-na-ternopilshhyni-zbrutskyj-idol-j-dosi-zberigaye-svoyi-tayemnytsi-foto_191631.html.

Соловьев, С. М. (1988). Сочинения: В 18 кн. Кн. 1 (Т. 1–2). Мысль.

Срезневский, И. И. (1853). Збручский истукан Краковского музея. Записки Имп. Археол. Общества, V, 163–196.

Хведченя, С. Б. (2005). Збруч. Енциклопедія історії України (Т. 3). Наукова думка.

Dominium. Genealogia Polakόw. https://genealogia.okiem.pl/leksykon-slowo/7978/dominium.

Komar, O., & Chamajko, N. (2013). Idol ze Zbrucza: zabytek z epoki romantyzmu? Suplement do Materiałόw i sprawozdań Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. XXXIV. Fundacia Rzeszowskiego Оśrodka archeologicznego; Mitel.

Kirkor, A. H. (1877). Wycieczka na Podole Galicyjskie. Kłosy, XXIV (624), 378–379.

Kirkor, A. H. (1883). Sprawozdanie i wykaz zabytkόw złożonych w Akademii umiejętności z wycieczki archeologicznéj w roku 1882. Zbiόr wiadomości do antropologii krajowéj widawany staraniem Komisyi Antropologicznéj Akademii Umiejętności w Krakowie, VII, 51–65.

Leńczyk, G. (1964). Światowid Zbruczański. Materialy Archeologiczne, V. Muzeum archeologiczne w Krakowie, 5–60; ІХ tabl.

Mandatariusz. Genealogia Polakόw. https://genealogia.okiem.pl/leksykon-slowo/7976/mandatariusz .

Zaborowski, T. (1936). Pisma zebrane. (Danilewiczowa M. Opr.) Wydawnictwo Gabinetu Filologicnego Towarzystwa Naukowego Warszawskiego.

Опубліковано

31.05.2023 р.

bottom of page