ПРОСТІР ВИЯВЛЕННЯ ЗБРУЦЬКОГО ІДОЛА ЯК АРГУМЕНТ ПРОТИ ЙОГО ПІЗНЬОГО ПОХОДЖЕННЯ
Юрій Писаренко
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київ, Україна
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3247-1176
E-mail: zirin@ukr.net
Ключові слова: австрійсько–російський кордон, Збігла, Збруцький ідол, Збруч, Тимон Заборовський, Соколиха
Анотація
Стаття продовжує цикл робіт автора, присвячених критиці висновку О. Комара і Н. Хамайко щодо виготовлення Збруцького ідола в першій чверті ХІХ ст. за наказом польського поета-романтика, поміщика с. Личківців Тимона Заборовського. Розглянуто лише один з аспектів – простір виявлення Збруцької пам’ятки, який сам по собі доводить неможливість її скинення в Збруч, а отже, й виготовлення в новий час. Те, що гіпотетичне затоплення ідола поетом мало відбуватися на державному кордоні, на території сусідських володінь, при невиправданих складнощах транспортування, а також – прилюдності усіх процедур, суперечить реальності. Автор обстоює думку, що давній ідол, який має ознаки незавершеності, так і не встиг послужити за призначенням, і був захований жерцями у Збручі напередодні хрещення, наприкінці Х ст.
Посилання
Бандрівський, М.С. (1992). Сварожі лики. Логос.
Бандрівський, М. (2016). Збруцький ідол – пам’ятка садово-паркової скульптури поч. ХІХ ст.: до мотивів фальсифікації та її авторства. Історія релігій в Україні: науковий збірник світлій пам’яті професора Ярослава Дашкевича (1926–2010), Частина 2: Філософія, соціологія, 623–628.
Бенковский, К. (1886). Близшое известие о времени и местности открытия каменного истукана Святовита в реце Збруче 1848 года, написанное Казимиром Бенковским, открывшим тот же истукан. Литературный сборник, издаваемый Галицко-Русскою Матицею, І, 31–34.
Бесков, А. А. (2022). Мифология, вооруженная лопатой, или Возможна ли археология сверхъестественного? Stratum plus. Археологія и культурная антропология, 5, 345–358.
Гуревич, Ф. Д. (1941). Збручский идол. Материалы и исследования по археологии CCCР, 6, 279–287.
Иордан. (2000). О происхождении и деяниях
гетов (Getіca). (Скржинская Е. Ч. Вступ. статья, пер., коммент.). Алетейя.
Комар, А., & Хамайко Н. (2011). Збручский идол: памятник эпохи романтизма? Ruthenica, Х, 166–217.
Писаренко, Ю. Г. (2005). Збруцький ідол. Енциклопедія історії України (Т. 3). Наукова думка.
Писаренко, Ю. Г. (2011). А был ли Идол? (о статье А. Комара и Н. Хамайко). Ruthenica, ХI, 108–129.
Писаренко, Ю. (2018). 1030-річчя Хрещення Русі та 170-річчя відкриття Збруцького ідола. Opus Mixtum, 6, 153–174.
Повесть временных лет. (1950). (Ч. 1). Издательство АН СССР.
Ричка, В. (2013). «… И просвѣти ю крещеньем святым» (Християнізація Київської Русі). Інститут історії України.
Сімонов, Д. (2022, 16 листопада). Язичницький артефакт чи фальшивка? (Інтерв’ю з Н. Хамайко). Локальна історія. https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/iazichnitskii-artefakt-chi-falshivka/.
Снітовський, О. (2018, 25 листопада). Знайдений 170 років тому на Тернопільщині Збруцький ідол й досі зберігає свої таємниці (фото). Терен. Тернопільські новини. https://teren.in.ua/news/znajdenyj-170-rokiv-tomu-na-ternopilshhyni-zbrutskyj-idol-j-dosi-zberigaye-svoyi-tayemnytsi-foto_191631.html.
Соловьев, С. М. (1988). Сочинения: В 18 кн. Кн. 1 (Т. 1–2). Мысль.
Срезневский, И. И. (1853). Збручский истукан Краковского музея. Записки Имп. Археол. Общества, V, 163–196.
Хведченя, С. Б. (2005). Збруч. Енциклопедія історії України (Т. 3). Наукова думка.
Dominium. Genealogia Polakόw. https://genealogia.okiem.pl/leksykon-slowo/7978/dominium.
Komar, O., & Chamajko, N. (2013). Idol ze Zbrucza: zabytek z epoki romantyzmu? Suplement do Materiałόw i sprawozdań Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. XXXIV. Fundacia Rzeszowskiego Оśrodka archeologicznego; Mitel.
Kirkor, A. H. (1877). Wycieczka na Podole Galicyjskie. Kłosy, XXIV (624), 378–379.
Kirkor, A. H. (1883). Sprawozdanie i wykaz zabytkόw złożonych w Akademii umiejętności z wycieczki archeologicznéj w roku 1882. Zbiόr wiadomości do antropologii krajowéj widawany staraniem Komisyi Antropologicznéj Akademii Umiejętności w Krakowie, VII, 51–65.
Leńczyk, G. (1964). Światowid Zbruczański. Materialy Archeologiczne, V. Muzeum archeologiczne w Krakowie, 5–60; ІХ tabl.
Mandatariusz. Genealogia Polakόw. https://genealogia.okiem.pl/leksykon-slowo/7976/mandatariusz .
Zaborowski, T. (1936). Pisma zebrane. (Danilewiczowa M. Opr.) Wydawnictwo Gabinetu Filologicnego Towarzystwa Naukowego Warszawskiego.
Опубліковано:
31.05.2023 р.