Віталій Коржик

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з науково-дослідної роботи, Національний природний парк «Хотинський», м. Хотин, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6275-8819

E-mail: vpkorzhyk@gmail.com

​

Ключові слова: Буковина, Хотинська височина, белігеративні комплекси, городища, історико-географічний процес.

​

Анотація

​

Стаття присвячена дослідженню белігеративних комплексів (матеріальних наслідків військових подій, БК) унікальної Хотинської височини Прут-Дністерського межиріччя Буковини. БК самі по собі і як чинники певної зміни ландшафтоутворюючих процесів, відіграють цінну інформативну роль в історико-географічних дослідженнях.

При вивченні БК у їх просторовому аспекті увагу привертають позиційні чинники, що визначили їх конкретне місце розміщення, співвідношення з навколишнім середовищем (ландшафтом) та антропогенно зміненими угіддями, станом розвитку господарства та техніки, рівнем ресурсозабезпечення, ступенем залюдненості прилеглої території, організаційно-управлінськими можливостями спільноти та політичною обстановкою. Розуміння усіх нюансів історико-географічного процесу стосовно БК дає можливість уточнити за принципами наукової рефлексії як самий хід процесу, так і якість застосовуваних при дослідженні методів і достовірність вихідної інформаційної бази.

У цій публікації з позицій нового фактажу здійснюється спроба на прикладі конкретних городищ проаналізувати деякі спірні питання, пояснити існування цих белігеративних феноменів та визначити завдання подальших досліджень. Городища є свідками практики селективного використання ландшафтів з конкретними параметрами і властивостями, актуальними на час їх створення і функціонування. Розглядаються 13 городищ різного віку – від трипільської культури до Київської Русі, на прикладах яких аналізуються спірні питання і намічаються напрямки подальших історико-археологічних досліджень.

Дослідження городищ Буковини довело:

- белігеративні комплекси є ще недостатньо повно оціненими феноменами – інформаційними системами, повноцінний аналіз яких неможливий без урахування важливого чинника – типу і характеру вміщуючого їх ландшафту;

- основними пунктами історико-географічного аналізу цього феномену повинні стати: мотиви будівництва городищ відповідної форми і розмірів, соціально-політичні особливості тогочасної спільноти, природно-економічна ресурсна база спільноти – творця городищ, яку територію і приблизну кількість населення вони обслуговували, які були форми і методи організації процесу будівництва та підтримки споруд у робочому стані, які стимули залучення великої кількості будівельників і тривалість будівельного процесу, причини їх занепаду, який був характер природного середовища та структура угідь на конкретний час існування городищ і які зміни привнесли городища в довкілля;

- наявність городищ передбачає існування синхронних неукріплених сусідніх поселень із відповідною кількістю мешканців. Якщо такі поселення досі невідомі, то археологічну увагу слід сконцентрувати на їх виявленні та дослідженні, а при негативних результатах шукати інші вірогідні історичні пояснення існуванню цього феномену.

​

​

Посилання

​

1. Коржик В. П. О рефлексивных аспектах историко-географических исследований. Ландшафтогенез–2000: філософія і географія: тези допов. міжнар. наук.-метод. конф. К., 1996. С. 112–115.

2. Коржик В. П. Історико-географічний процес як антропогенізація довкілля. Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя. К., 1999. С. 162–166.

3. Коржик В. П. Антропогенизация среды: историко-географические аспекты. Природопользование в условиях дифференцированного антропогенного воздействия. Minsk–Sosnowiec, 2000. С. 7–11.

4. Коржик В. Лісистість Буковини як функція антропогенізації довкілля. Науковий вісник
   Чернівецького університету. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 104. Географія. С. 36–60.

5. Коржик В. П. (відп. редактор) та ін. Хотинська височина. Колективна монографія. – Чернівці: ДрукАрт, 2012 – 336 с.

6. Михайлина Л. П. Населення Верхнього Попруття VІІІ–Х ст. Чернівці: Рута, 1997. 144 с.

7. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Древнерусское Поднестровье: историко-краеведческие очерки. –
   Ужгород: Карпати, 1981. – 144 с.

8. Тимощук Б. О. Північна Буковина – земля слов’янська. – Ужгород: Карпати, 1969. – 192 с.