Олена Колибенко

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Музею історії лісового господарства науково-дослідного філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Переяслав, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4009-5417

E-mail: olenkakolybenko@gmail.com

​

Олександр Колибенко

кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора з науково-методичної роботи, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Переяслав, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8616-9074

E-mail: kolybenko@gmail.com

​

Ключові слова: боярин Ратибор, Переяславль Руський, Володимир Мономах, час, простір, військові походи, маршрут, відстань.

​

Анотація

​

У статті розглянуто часово-просторові аспекти життя та діяльності найвідомішого переяславського боярина Ратибора. Згідно з антропонімічними дослідженнями він походив зі слов’янських земель на узбережжі Балтики й був онуком князя бодричів Ратибора. Потрапивши на Русь у молодшому дитячому віці у результаті походу великого київського князя Ярослава Володимировича, він виріс у сім’ї Ярослава разом з його дітьми. Маючи княже (але не руське походження) Ратибор ще в досить молодому віці став відігравати керівну роль у дружинах князів Ізяслава та Всеволода Ярославичів, а пізніше – Володимира Всеволодовича Мономаха. Саме в дружині останнього розквітнув його талант воєначальника та дипломата, учасника численних походів на половців та інших князів-суперників Мономаха. У кінці свого досить довгого та насиченого подіями життя він став київським тисяцьким, тобто отримав найвищу боярську посаду на Русі. За період свого життя Ратибор узяв участь у значній кількості походів та пересувань як на території Русі, так і за її межами, що дозволяє здійснити спробу їх просторового аналізу.

​

​

Посилання

​

1. Алфьоров О. А. Нові сфрагістичні дані про Тмутараканського посадника Ратибора (за матеріалами колекції О. Шереметьєва). «ПриPONTийский меняла: деньги местного рынка»: тезисы докл. и сообщ. ІІ Междунар. нумизмат. симпоз. (Севастополь, 14.09. –19. 09. 2012). Севастополь, 2012. С. 9–11.

2. Головко О. Б. Русь і Польща в міжнародному житті Європи (Х – перша половина ХІІІ ст.). Київ, 2021. 600 с.

3. Житие Феодосия Печерского. Библиотека литературы Древней Руси / ред. Д. С. Лихачев, Л. А. Дмитриев, А. А. Алексеев, Н. В. Понырко. Т. 1: ХІ–XII века. URL: http://lib.pushkinskijdom.ru/
   Default.aspx?tabid=4872

4. Колибенко О., Колибенко О. «Вислі» монети від боярина Ратибора. Ruthenica. Київ, 2017. Т. 14. С. 157–174.

5. Колибенко О. В., Колибенко Ол. В. Peperit –
   vitae – mortem: час та простір переяславського князя. Простір в історичних дослідженнях. Переяслав, 2020. Вип. 1. С. 45–52.

6. Мавродин В. В. Очерки истории Левобережной Украины (с древнейших времен до второй половины ХІV века). Санкт-Петербург: Наука, 2002. 416 с.

7. Немецкие анналы и хроники Х–ХІ столетий. Москва: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2012. 560 с.

8. Толочко П. П. Тысяцкие в Южной Руси.
   Восточная Европа в древности и средневековье. Москва, 2007. С. 261–267.

9. Хрусталев Д. Г. Разыскания о Ефреме Переяславском: монография. Санкт-Петербург: Евразия, 2002. 448 с.

10. Ястребицкая А. Л. Западная Европа ХI–XIII веков. Москва: Искусство, 1978. 176 с.