top of page

ВІДОБРАЖЕННЯ СТУПЕНЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ДОСЛІДЖЕНОСТІ
ТЕРИТОРІЙ ЗАСОБАМИ ПРОСТОРОВОЇ СТАТИСТИКИ

Артем Борисов

кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України, м. Київ, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2322-2277

E-mail: artem_borysov@iananu.org.ua

​

Володимир Мисак

лаборант 1-ої категорії Інституту археології НАН України, м. Київ, Україна

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5032-3762

E-mail: volodymyr_mysak@iananu.org.ua

​

Ключові слова: археологічна карта, історія археологічного дослідження, ступінь археологічної дослідженості, просторова статистика, археологічний потенціал, QGIS.

​

Анотація

​

У статті розглянуто основні аспекти поняття ступеня археологічної дослідженості (САД) регіону за А. П. Томашевським. Розглянуто зв’язок між процедурами архівно-бібліографічних досліджень, польового документування археологічних пам’яток та складання археологічної карти. Вказано на пов’язаність процесу дослідження історії археологічного вивчення регіону та оцінкою ступеня археологічної дослідженості території. Описано використання просторової статистики для вираження САД. Розкрито технічні моменти реалізації виокремлення «смуг потенційної заселеності» з огляду на горизонтальну та вертикальну відстань до джерел води. У статті зроблено акцент на важливості САД для розгортання як наукових досліджень, так і моніторингових робіт.

​

​

Посилання

​

  1. Борисов А. В. Візуалізація ступеню археологічної дослідженості території за допомогою картографування. Фактор простору в історичних дослідженнях: матеріали круглого столу, м. Переяслав-Хмельницький, 31 травня 2018 р. Переяслав-Хмельницький. С. 4–7. DOI: https://doi.org/10.6084/
    m9.figshare.7150862.v1

  2. Борисов А.В. Давньоруське Поросся. Система заселення: дис. канд. іст. Наук: 07.00.04. Київ. 2019. 313 с. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.
    14812941.v1

  3. Борисов А. В. Структура заселення Юр’євської волості давньоруського часу в Пороссі. To Dig or Not To Dig: інвазивні та неінвазивні методи археології: матеріали міжнар. наук. конф. молодих вчених. Київ, 2019. С. 86–88. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.
    figshare.9975578.v1.

  4. Борисов В.А. Історія та сучасний етап археологічного дослідження Богуславського Поросся та оцінка потенційної кількості пам’яток археології. Археологія і давня історія України, Дослідження археологічної спадщини Східної Волині (до 12-річчя з дня народження Ф. А. Козубовського). Київ, 2017. Вип. 4 (25). С. 286–295. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.7150844.v1

  5. Вовкодав С., Вовкодав В. Теоретичний аспект прогнозуючого моделювання в археології. Український історичний збірник. Київ, 2006. № 9. С. 484–494.

  6. Вовкодав С. М., Юрченко О. В. Система заселення давньоруського часу басейну р. Броварка на Переяславщині. Старожитності Вишгородщини: зб. тез допов. і повідом. 16-ої наук.-практ. конф. (Вишгород, 27–28 трав. 2010 р.) Вишгород, 2010. С. 27–39.

  7. Клейн Л. С. Формула Монтелиуса (шведский рационализм в археологии Мальмера). Донецк, 2010. 258 с.

  8. Манігда О.В. Моделювання населених пунктів ХІ–ХІІ ст. на прикладі археологічних пам’яток Теребовлянського князівства. Археологія і давня історія
    України. Київ, 2020 Вип. 35 (2), С. 33–57. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2020.02.01

  9. Томашевский А.П. Изучение систем заселения Овручской волости в Овручском проекте. Сельская Русь в ІХ–XVI веках / отв. ред. Н. А. Макаров. Ин-т археологии РАН. Москва, 2008. С. 50–73. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5195158.v1

  10. Томашевский А. П., Вовкодав С. В. Археолого-геоинформационная система «Овручский проект».
    Археология и геоинформатика [Электронный ресурс]. Москва, 2007. Вып. 4. CD-ROM DOI: https://doi.org/
    10.6084/m9.figshare.13266629.v1

  11. Томашевский А. П., Павленко С. В. Методика и практика изучения поселений средневековой Овручской волости в Овручском проекте. Поселение как исторический источник: (теоретические и методические подходы к изучению поселений в современной археологии): тезисы докл. междунар. научн. конф. Москва, 2008. С. 56–57. DOI: https://doi.org/
    10.6084/m9.figshare.5195170.v1.

  12. Томашевський А. П. Історія та ступінь археологічного дослідження літописної Овруцької волості. Археологія і давня історія України. Київ, 2017. Вип. 4 (25). С. 240–285. DOI: https://doi.org/10.6084/
    m9.figshare.7505717.v1

  13. Томашевський А.П. Просторовий та не інвазивний імперативи Овруцького проекту. Археологічна спадщина – погляд згори: правові та організаційні засади використання даних аерокосмічної зйомки для охорони та дослідження археологічної спадщини. Збірник наукових праць: матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 6 листоп. 2020 р.). Київ, 2020. C. 123–137. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.14039900.v1

  14. Томашевський А. П. Просторові та палеоекологічні дослідження південноруських земель: результати, нові підходи та перспективи. Археологія і давня історія України. Київ, 2010. Вип. 1. С. 174–206. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5203912.v1

  15. Томашевський А. П. Ступінь археологічної дослідженості: методика, практика, результати та перспективи майбутнього. І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ: ІА НАН України, 2019. C. 77–90. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.
    13042604.v1

  16. Birch C. P. D., Oom S. P., Beecham J. A. Rectangular and hexagonal grids used for observation, experiment and simulation in ecology. Ecological Modelling. 2007. 206 (3–4). P. 347–359.

  17. Camilo Daleles Rennó, Antonio Donato Nobre, Luz Adriana Cuartas, João Vianei Soares, Martin G. Hodnett, Javier Tomasella, Maarten J. Waterloo HAND, a new terrain descriptor using SRTM-DEM: Mapping terra-fi rme rainforest environments in Amazonia. Remote Sensing of Environment. 2008. Vol. 112 (2008). P. 3469–3481.

  18. Gardin Jean-Claude. Une archeologie theorique. Paris: Hachette, 1979. 339 p.

  19. Jamka R. Osadnictwo kultury łużyckiej epoki halsztackiej na Śląsku, w świetle metody izarytmicznej. Światowit. 1949. Vol. 20. P. 319–326.

  20. Malmer M. P. Jungneolithische Studien. Acta Archaeologica Lundensia, Series in Octavo. Bonn: R. Habelt, 1962. 332 р.

  21. Mischka Doris. Territorial modelling and archaeological data: how complete must the picture be? Layers of Perception: Proceedings of the 35th International Conference on Computer Applications and Quantitative Methods in Archaeology (CAA), Berlin, 2–6. April 2007 / Ed. A. Posluschny, K. Lambers; I. Herzog. Bonn, 2008. Vol. 10. P. 280 (Abstract). DOI: https://doi.org/
    10.11588/propylaeumdok.00000520

  22. Rydzewski J. Przemiany stref zasiedlenia na wyżynach lessowych zachodniej Małopolski w epoce brązu I żelaza. Archeologia Polski. 1986. T. XXXI, z. 1. P. 125–194.

  23. Szmyd Piotr. Using Geografic Information System (GIS) Tools to Determine the Settlement Preferences in the Upper Wisłoka Valley and to Demarcate Potential Archeological Sites on the Example of Early Medieval Sites. Analecta Archaeologica Ressoviensia. 2017. Vol. 12. P. 299–328. DOI: https://doi.org/10.15584/anarres.2017.12.17.

  24. Verhagen Philip, Thomas G. Whitley. Integrating Archaeological Theory and Predictive Modeling: A Live Report from the Scene. Journal of Archaeological Method and Theory. 2012. Vol. 19 (1). P. 49–100. DOI: https://doi.org/10.1007/s10816-011-9102-7.

Опубліковано: 

27.10.2022 р.

bottom of page