Юрій Писаренко

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Київ, Україна.

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3247-1176

E-mail: zirin@ukr.net

Ключові слова:

гьоль, килим, рівнодення, сонцестояння, хронотоп.

Анотація

У статті йдеться про цікавий аспект давнього розуміння простору, згідно з яким уявлення про Світ, космос співпадає з уявленням про час – календарний рік. Об’єктом дослідження є символіка традиційних зображень центральної частини килиму – так званого гьолю. Виявлено точки рівнодень та сонцестоянь, позначені, відповідно, чоловічими та жіночими знаками, а також – низку супровідних до них символів, серед яких симетричні зображення денних та нічних «качко-коней» навкруг символу сонця, шкура жертовного восьминогого коня, символи прядіння та ткання – ткацький човник та котушка для випряденої нитки. Центральне зображення гьолю прикрашає композиція, що тлумачиться як квітка-світове (райське) дерево, яке, водночас, може позначати так званий «пуп землі». Наявність символів ткацького знаряддя не лише вказує на приуроченість прядіння і ткання до певних календарних фаз, але й на космогонічну семантику ткацького ремесла, з одного боку, а з іншого, – на відповідне, образне тлумачення космогонії, як «роботи килимаря». Загалом можна говорити про зв’язок композиції з іранською міфологією.

Посилання

Аверинцев, С. С. (1972). К истолкованию символики мифа о Эдипе. У Античность и современность (с. 90–102). Наука.

Андреев, М. (1927). Средне-азиатская версия Золушки (Сандрильоны). Св. Параскева Пятница. Диw-и Сафед. У По Таджикистану: Краткий отчет о работах этнографической экспедиции в Таджикистане в 1925 г. (Вып. І), (с. 60–76). Общество для изучения Таджикистана и иранских народностей за его пределами.

Андреев, М. С., & Пещерева, Е. М. (1975). Ягнобские тексты. Наука.

Ардзинба, В. Г. (1982). Ритуалы и мифы древней Анатолии. Наука.

Афанасьев, А. Н. (1985). Заметка Афанасьева о сказке «Еруслан Лазаревич». У Народные русские сказки А. Н. Афанасьева в 3-х т.(Т. 3). Наука.

Афанасьев, А. Н. (1994). Поэтические воззрения славян на природу. В 3-х т. (Т. 3).Индрик.

Балушок, В. (1993). Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. Наукова думка.

Бессонова, С. С. (1983). Религиозные представления скифов. Наукова думка.

Боряк, Е. А. (1989). Традиционные знания, обряды и верования украинцев, связанные с ткачеством (середина ХIХ – начало ХХ ст.) [Автореф. канд. дис.].

Боряк, О. (1997). Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХIХ – початок ХХ ст.). Друкарня СП «Українська книга».

Брагинский, И. С., & Лелеков, Л. А. (1982). Иранская мифология. У Мифы народов мира. Энциклопедия (Т. 1), (с. 560–564). Советская энциклопедия.

Брихадараньяка Упанишада(1964). (А. Сыркина, Пер., предисл. и коммент). Наука.

Бурдьє, П. (2003). Практичний глузд (О. Йосипенко, С. Йосипенка, А. Дондюка, Пер. з фр.). Український центр духовної культури.

Виноградова, Л. Н. (1982). Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Наука.

Гамкрелидзе, & Т. В., Иванов, В. В. (1984). Индоевропейский язык и индоевропейцы (Т. 2). Изд-во Тб. ун-та.

Гегешидзе, М. К. (1990). Орошаемое земледелие в Грузии: Опыт историко-этнографического исследования. Мецниереба.

Даль, В. И. (1998). Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х т. (Т. IV). Цитадель.

Дюмезиль, Ж. (1990). Скифы и нарты. Наука.

Еліаде, М. (2001). Мефістофель та Андрогін.Видавництво Соломії Павличко «Основи».

Иванов, В. В. (1974). Опыт истолкования древнеиндийских ритуальных и мифологических терминов, образованных от АŚVА – «конь» (жертвоприношение коня и дерево аśvаtthа в древней Индии). У Проблемы истории языков и культуры народов Индии (с. 75–138). Наука.

Иванов, В. В., & Топоров, В. Н. (1974). Исследования в области славянских древностей. Наука.

Кардини, Ф. (1987). Истоки средневекового рыцарства. Прогресс.

Кашуба, М. С. (1977). Народы Югославии. У Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Конец ХIХ – начало ХХ вв. ( с. 243–273). Наука.

Керимов, Л. (1983). Азербайджанский ковер (Т. 2). Гянджлик.

Кошеленко, Г. А. (1972). Ранние этапы развития культа Мифры. У Древний Восток и античный мир  (с. 75–84). Изд-во Мос. ун-та,

Кулишер, М. И. (1887). Очерки сравнительной этнографии и культуры. Тип. И. Н. Скороходова.

Лелеков, Л. А. (1971). О некоторых иранских элементах в искусстве Древней Руси. У К 2500-летию иранского государства. Искусство и археология Ирана. Всесоюзная конференция (1969). Доклады. (с. 183–190). Наука. Гл. ред. восточной л-ры.

Лелеков, Л. А. (1978). Искусство Древней Руси и Восток. Советский художник.

Муродов, О. (1979). Древние образы мифологии у таджиков долины Зеравшана: этнографические исследования к истории религии и атеизма. Дониш.

Нарты. (1989). Осетинский героический эпос. (Кн. 2.) Наука.

Отчет. (1916). Отчет Имп. Археологической комиссии за 1912 год.

Персидские народные сказки(1987). (М.-Н. Османов, сост). Наука.

Петров, В. П., & Макаревич, М. Л. (1962). Об изображении на древнерусском браслете. Краткие сообщения Института археологии, 12, 43–47.

Писаренко, Ю. (2002). «На одином ковре»: про символ «братерства» князів на Русі. У А сє єго срєбро. Зб. праць на пошану М. Ф. Котляра, з нагоди його 70-річчя.( с. 99–104). Ιн-т історії України НАНУ.

Писаренко, Ю. Г. (2010). Календарь на ковре (К постановке проблемы). У Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої. Зб. наук. статей (с. 369–383). Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ.

Пропп, В. Я. (1986). Исторические корни волшебной сказки. 2-е изд. ЛГУ.

Пушкарев, Л. Н. (1980). Сказка о Еруслане Лазаревиче. Наука.

Раевский, Д. С. (1982). Скифо-сарматская мифология. У Мифы народов мира. Энциклопедия (Т. 2), (с. 445–450). Советская энциклопедия.

Ригведа. (1989). Мандалы I–IV (Подг. издания Т. Елизаренковой).Наука.

Рыбаков, Б. А. (1981). Язычество древних славян.Наука.

Рыбаков, Б. А. (1987). Язычество древней Руси.Наука.

Семенов, Ю. И. (1966). Как возникло человечество.Наука.

Сикирич, Е. И., Зубов, Д. Н. и др. (2004). Мифы о священном времени и пространстве. У Пространство и время: физическое, психологическое, мифологическое. Сб. трудов II Междун. конф. (с. 135–147). КЦ «Новый Акрополь»,.

Сказания о нартах. (1978). Осетинский эпос (Ю. Либединский, Пер. с осетин.). Советская Россия.

Снегирев, И. М. (1839). Русские простонародные праздники и суеверные обряды (Вып. IV). Университетская типография.

Снесарев, Г. П. (1969). Реликты домусульманских верований и обрядов у узбеков Хорезма. Наука.

Степи. (1989). Степи европейской части СССР в скифо-сарматском время. (Археология СССР). Наука.

Страбон, (1879). География Страбона в 17 кн. (Ф. Г. Мищенко, Пер. с греч.). Издание K. T. Солдатенкова. Типография Т. Рис.

Сумцов, Н. Ф. (1886). К вопросу о влиянии греческого и римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу. Киевская старина, 1, 17–40.

Топоров, В. Н. (1987). Ашвамедха. У Мифы народов Мира. Энцикопедия (T. 1), (с. 143–144). Советская энциклопедия.

Топоров, В. Н. (1995). Из «русско-персидского» дивана. Русская сказка *301А, В и «Повесть о Еруслане Лазаревиче» – «Шах-наме» и авестийский «Зам-язат-яшт» (Этнокультурная и историческая перспективы). У Этноязыковая и этнокультурная история Восточной Европы(с. 142–200). Индрик.

Топоров, В. Н. (1988). Пряжа. У Мифы народов мира. Энцикопедия (T. 2), (с. 343–344). Советская энциклопедия.

Топоров, В. Н. (1988a). Пуп земли. У Мифы народов мира. Энцикопедия (T. 2). Советская энциклопедия.

Успенский, Б. А. (1982). Филологические разыскания в области славянских древностей. Изд-во Мос. ун-та.

Цагараев, В. (2000). Золотая яблоня нартов: история, мифология, искусство, семантика. Республиканское издательско-полиграфическое предприятие им. В. А. Гассиева.

Цуциев А. А. (2015). Пара птиц на Древе жизни. (Осетинский орнамент как исторический источник): монография. ИПЦ СОИГСИ ВНЦ РАН и РСО-А.

Чебанюк, О. Ю. (2001). Деякі східні ремінісценції й паралелі в українському фольклорі (До питання світоглядних концептів). Буковинський історико-етнографічний вісник, 3, 106–108.

Чунакова, О. М. (2004). Пехлевийский словарь зороастрийских терминов, мифических персонажей и мифологических символов. Восточная л-ра.